Хочете допомогти ворогу загубитися й ніколи не знайтися в Покровському трикутнику?
Задонать і отримай в подарунок цей патч, ви не тільки зможете стати причетним до історії, подякувати зенітникам зі славетної 110-ки, а й отримати унікальний польовий шеврон «Привидів Донбасу».
Таких лише 110. Розмір донату одного — 1000 гривень.
Історія, яку пишуть люди, дуже суб'єктивна. І ця книга не виняток. Що таке війна для кожного з нас? Яким болем і стражданням вона увірвалась у наше життя? У кожного своя відповідь і своя історія. Ця книга розповідає про героїчний подвиг захисників Авдіївки, з початку повномасштабної агресії росії проти України. За основу взято записи зі щоденника військового лікаря 110 ОМБр Євгена Дубровського, який безпосередньо брав участь у бойових діях. Книга зачаровує своєю простотою та відвертістю. Армійські будні простих солдат, їхня боротьба, героїчне протистояння, пригоди, радості й переживання яскраво змальовані на сторінках цієї книги. Вже з перших слів ви зможете зануритись у фронтову атмосферу, пережити разом із героями цієї історії важкий та величний шлях захисників Батьківщини.
Це книга-щоденник про рік життя військового лікаря 110 ОМБр Олександра Гоменюка, який разом із побратимами врятував сотні поранених українських солдатів, і водночас розповідь батька своєму сину, якого він не бачив весь цей час.
«Ось де я, синку, був, поки ти ріс без мене. Ось що я, синку, робив, коли не водив тебе в садочок, коли не грався з тобою і коли не обіймав тебе і твою маму. Дивись, ось тут я оглядаю тіло нашого загиблого “хлопчика”, а зараз буду перев’язувати рану живого козака. І ще одному змушений ампутувати ногу, а потім привезуть ще кількох, які взяли зброю до рук за твоє майбутнє і майбутнє мільйонів українців». Розповідь з перших уст від «Симеона з Киринеї», який допомагає українському військовому нести хрест, який несе сотні хрестів поранених українських військових на шляху до свободи і воскресіння України та українців.
А ще це думки про любов і свободу посеред буднів, наповнених стражданням і звитягою, ранами, ампутаціями, трупами «наших хлопчиків» і болем ще живих побратимів – щоденний стрім із самого серця війни.
Почесні найменування бойових підрозділів завжди несуть глибинний сенс, відображають тяглість нашої історії, нагадують про етапи боротьби проти одвічного ворога.
Марко Безручко, імʼя якого з гордістю носить 110-та механізована бригада давав прикурити московитській погані століття тому. Тепер же ми, нащадки славетного генерал-хорунжого, продовжуємо його справу. Вбиваємо тих, чиї предки посягали на нашу незалежність. Тих, хто знову прийшов відібрати нашу свободу.
За донат в 1000 гривень даруємо бригадний коїн із зображенням Марка Безручка.